Repository (electronic archive of open access) of the State Biotechnological University
Запрошуємо до репозитарію
(електронного архіву відкритого доступу)
Державного біотехнологічного університету
Репозитарій ДБТУ ISSN 2786-7056
Репозитарій ДБТУ – забезпечує постійне зберігання і відкритий доступ до наукових і освітніх матеріалів, створених університетськими спільнотами, сприяє покращенню видимості наукових досягнень дослідників та підвищенню їх визнання.
Заснований у 2022 році, засновник Державний біотехнологічний університет, адреса: вул.Алчевських, 44, м. Харків, Україна, періодичність –щоденно.
Технічна підтримка репозитарію здійснюється Науковою бібліотекою.
З питань публікації матеріалів в Репозитарій ДБТУ звертатись за е-адресою:avt2.73@ukr.net
Для доступу до закритих матеріалів, потрібно зареєструватися в репозитарії та надіслати запит на bturepo@gmail.com
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Item type:Документ, Кореляційна залежність щодобових втрат плодів огірка та обробки плівкоутворюючою композицією(Харків: ДБТУ, 2026) Пузік, Л. М.; Пузік, В. К.; Бондаренко, В. А.Огірок (Cucumis sativus L.) популярний у всьому світі овоч, готовий до вживання продукт, цінний за свій особливий, освіжаючий смак та вміст вітамінів, мінералів та антиоксидантів. В логістичному ланцюжку постачання плодів огірка створюється проблема зберігання за природних умов, тому що після збору врожаю плоди швидко втрачають свіжість та погіршують якість протягом 2–3 днів. Наразі спостерігається значне зростання в розробці біорозкладної їстівної упаковки для забезпечення безпеки та якості фруктів та овочів після збору врожаю. Одним із біополімерів для їстівних покриттів харчових продуктів є желатин, хітозан, пектин. Мета роботи. Проведені дослідження ставили за мету визначення впливу обробки плодів огірка перед зберіганням їстівними покриттями на основі високомолекулярного желатину, агар-агару та хітозану на втрату маси та встановити кореляційні зв’язки між композиціями покриття. Це дозволить зменшити втрати продукції під час зберігання та подовжити тривалість її споживання. Об’єктом дослідження є технологія попередньої обробки плодів огірка з використанням їстівних покриттів на основі желатину, агар-агару і хітозану. Предметом дослідження є плоди огірка, втрата їхньої маси та зміна якості під час зберігання залежно від виду захисного покриття. Висновки. Покриття на основі агар-агару, забезпечило найменшу втрату маси плодів огірка – 3,1%, а у недражованих плодів – 4,7%. Збільшення кількості агар-агару від 25 до 75% в композиції зменшувало втрати маси від 3,2 до 3,4%. Різниця між мінімальними значеннями втрат є статистично достовірною та становить 1,65 при НІР05 = 0,79. Коефіцієнт варіації більше 25%, що підтверджує суттєву відмінність між варіантами. Рівняння регресії свідчить про взаємозв̓язок між щодобовими втратами плодів огірка та природними втратами маси, ураження мікроорганізмами та фізіологічними розладами. Зі збільшенням втрати маси, щодобові втрати збільшуються на 0,059 %, збільшення ураження мікроорганізмами – 0,165 % , фізіологічними розладами – 0,093 %. Підтверджено прямий сильний кореляційний зв'язок (r = 0,9947) між середнім рівнем щодобових втрат маси та втратами від ураження мікроорганізмами. Дражування плодів огірка на 72,1% впливає на рівень загальних втрат маси плодів.Item type:Документ, Формування симбіотичного апарату рослин нуту залежно від елементів технології вирощування(Харків: ДБТУ, 2026) Воропай, Ю. В.; Рожков, А. О.; Чигрин, О. В.Серед бобових культур, які вирощуються в Україні – нут є перспективною та конкурентоспроможною культурою. Ця культура не лише має високу поживну цінність, але й відіграє значну роль у покращенні агроекологічного стану ґрунтів. Завдяки здатності до симбіотичної азотфіксації з бульбочковими бактеріями нут забезпечує накопичення біологічного азоту, що сприяє зменшенню потреби у внесенні мінеральних азотних добрив. Це у свою чергу дозволяє знизити виробничі затрати та мінімізувати негативний вплив на довкілля. Нут здатний формувати високий сталий врожай відповідної якості за екстремально високих температур повітря та довготривалого дефіциту вологи протягом вегетації. Крім того, включення нуту в сівозміну сприяє покращенню агрофізичних та агрохімічних властивостей ґрунту, підвищенню його родючості, активізації мікробіологічних процесів та створенню сприятливих умов для вирощування наступних культур. У зв’язку з цим нут розглядається не лише як цінна продовольча культура, але й як ефективний біологічний фактор відновлення ґрунтової родючості. Тому постає актуальне питання розширення посівних площ нут та вдосконалення елементів технології його вирощування. Метою досліджень було встановлення комплексного впливу норм висіву насіння та способів сівби на формування симбіотичного апарату рослин нуту сортів Буджак та Одисей протягом вегетації. Методи досліджень. Експериментальні дослідження проводили на базі ННВЦ «Дослідне поле» Державного біотехнологічного університету в 2024–2025 рр. Польовий дослід було поставлено відповідно до загальноприйнятої методики з двома сортами нуту Буджак та Одисей. Вивчали п’ять норм висіву насіння – 500, 600, 700, 800, 900 тис. шт./га, при трьох варіантах ширини міжрядь 15, 30 та 45 см. Результати. Дослідженнями установлено, що на кількість та масу бульбочок на рослинах досліджуваних сортів нуту істотно впливали досліджувані норми висіву насіння та способи сівби. Було встановлено, що у фазу цвітіння формувались максимальні значення досліджуваних показників. Так, у сорту Буджак на кращому варіанті в досліді кількість та маса бульбочок становила 20,2 шт. і 0,95 г, у сорту Одисей 21,1 шт. та 1,03 г відповідно. У фазу гілкування, цвітіння та дозрівання найбільші значення кількості та маси бульбочок були відмічені на варіантах рядкового способу сівби з міжряддям 15 см та мінімальною нормою висіву насіння у досліді – 500 тис. шт./га. Так, у сорту Буджак кількість бульбочок становила 13,3; 20,2 і 10,9 шт., а у сорту Одисей – 13,6; 21,1 і 11,1 шт. Відповідно маса бульбочок у сортів Буджак та Одисей в зазначені фази становила 0,56; 0,95 і 0,48 та 0,59; 1,03 і 0,59 г відповідно. В обох досліджуваних сортів була відмічена тенденція до зменшення досліджуваних показників зі збільшенням норми висіву насіння. На мінливість кількості та маси сформованих бульбочок також впливали способи сівби, проте їх вплив був значно меншим ніж норм висіву. Варто відмітити, що з розширенням міжрядь від 15 до 45 см відмічали максимальне зменшення кількості та маси бульбочок в усі фази проведення вимірювань. Висновки. Установлено, що кількість бульбочкових бактерії та їх маса на одній рослині нуту в обох досліджуваних сортів закономірно зменшується з підвищенням норми висіву та розширенням міжрядь. Максимальні значення досліджуваних показників формувались у фазу цвітіння на варіантах з мінімальною нормою висіву насіння в досліді 500 тис. шт./га. Так, у сорту Буджак кількість та маса бульбочок становила 20,2 шт. та 0,95 г, у сорту Одисей 21,1 шт. та 1,03 г відповідно. Серед досліджуваних способів сівби чітко простежується перевага рядкового способу з шириною міжряддя 15 см. Розширення міжрядь з 15 см до 45 см спричиняло зменшення кількості та маси бульбочок на 1,9 шт. та 0,14 г у сорту Буджак і на 2,2 шт. та 0,12 г – у сорту Одисей.Item type:Документ, The Evolution of the Philosophy of Science: From the Ancient Episteme to the Digital Ontology(Zurich, 2025) Varypaiev, Olexii; Zasiadvovk, AlinaAbstract. The article offers an integrated historical–philosophical reconstruction of the evolution of the philosophy of science from its ancient foundations to postnonclassical and contemporary approaches in the age of artificial intelligence (AI). It shows how the ontology/epistemology/axiology triad structures the field, while successive methodological paradigms (rationalism, empiricism, positivism, neoKantianism, logical empiricism/neo-positivism, and post-positivism) repeatedly rearticulate the criteria of scientificity. Particular attention is paid to global evolutionism and synergetic as integrative frameworks for understanding open, nonlinear, and far-from-equilibrium systems. The analysis argues that digital transformation and the diffusion of AI require a clarified ontology of cognition, a principled distinction between computation and thinking, and an ethical infrastructure (virtue ethics, responsibility, relationality, and algorithmic participation) to safeguard human dignity within hybrid human–algorithm decision loops. The practical upshot is an orientation toward explainability, reproducibility, accountability, and open procedures of truth assessment that secure science as a public practice rather than a collection of statistically adequate outputs.Item type:Документ, Філософія їжі в Україні у воєнний час: етнокультурні моделі та екзистенційні реалії(2025) Варипаєв, Олексій МихайловичУ статті здійснено комплексний філософсько-культурологічний аналіз харчових практик українців у воєнний час, розглянутий як граничний екзистенційний досвід, що трансформує їжу з фізіологічної потреби в багатошаровий символічний феномен, насичений культурними, моральними та онтологічними сенсами. Метою дослідження є концептуалізація філософії їжі як інтегративної аналітичної галузі досліджень для осмислення ролі сенсорної пам’яті, гастрономічної ідентичності та ритуалізованих форм соціальної взаємодії. Методологічна основа містить герменевтичний аналіз текстів кулінарних практик, філософські концепції тілесності, культурну антропологію та принципи аналізу матеріальної культури, що дає змогу інтерпретувати їжу як медіатор історичної та колективної пам’яті. Особлива увага приділена аналізу радянської гастрономічної уніфікації, що спричинила денаціоналізацію української кухні через стандартизацію рецептів та знищення міської кулінарної культури, а також сучасним деколонізаційним процесам, які проявляються у відродженні локальних рецептів та відході від радянських стереотипів. Філософія їжі концептуалізується та розглядається в площині української гуманітаристики як частина постколоніального дискурсу, що протистоїть імперським спробам культурного стирання як форма морального спротиву, втілена в сенсорному досвіді. Практична значущість дослідження полягає в розробці нових аналітичних підходів до вивчення харчування як інструменту культурного відновлення, солідарності та гастрономічної дипломатії в умовах глобальних викликів. Висвітлено роль волонтерських ініціатив, приготування їжі для захисників, кулінарних практик діаспори, які сприяють популяризації української культури за кордоном, протидіючи історичній експропріації страв. Гастрономічні практики українців у воєнний час є онтологічним механізмом збереження культурної пам’яті та відтворення соціального порядку в умовах екзистенційної кризи, забезпечуючи тимчасову стабільність ідентичності в радикальних обставинах.Item type:Документ, Філософія їжі як чинник трансформації ментальності українців у період збройного конфлікту(Херсон: ФОП Вишемирський В. С., 2025) Варипаєв, Олексій Михайлович