Вплив зерно-бурякових сівозмін із різними бобовими попередниками пшениці озимої на поживний режим чорнозему типового

Abstract

Мета. Дослідити поживний режим чорнозему типового в короткорота ційних зерно-бурякових сівозмінах із різними бобовими попередниками пшениці озимої. Методи. Загальнонаукові та спеціальні. Агрохімічні ана лізи проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. Забезпеченість ґрунту легкогідролізним азотом упродовж 11-ти ротацій 4-пільних сівозмін мало залежала від попередника пшениці озимої і стано вила 112–120 мг/кг ґрунту. Виявлено тенденцію до підвищення його вмісту в сівозмінах із бобовими попередниками пшениці озимої. У середньому за 14 років досліджень кількість рухомого фосфору в орному шарі ґрунту ста новила 122–137 мг/кг ґрунту. Вищі показники його вмісту були в сівозмінах із чистим паром — 137 мг/кг і паром, зайнятим вико-вівсяною сумішкою — 131 мг/кг ґрунту. Виявлено підвищення умісту обмінного калію в орному шарі ґрунту в сівозміні з чистим паром. Його кількість у ґрунті в середньому перед збиранням ячменю була більшою на 14 мг/кг ґрунту, ніж після ін ших попередників. У варіантах із бобовими попередниками та кукурудзою на силос отримали однакові показники — 115–119 мг/кг ґрунту. Висновки. Порівняно з вихідними даними, отриманими під час закладання досліду, ре зультати досліджень за 1996–2009 рр. показали, що тривале використан ня короткоротаційних сівозмін поліпшувало забезпеченість ґрунту азотом і фосфором. На відміну від умісту цих елементів в орному шарі кількість обмінного калію за цей період знизилася. Найбільш забезпеченою фосфо ром і калієм була сівозміна з чистим паром, азотом і фосфором — сівозміна з вико-вівсяною сумішкою. Сівозміни із зернобобовими попередниками мали кращі показники забезпеченості азотом, ніж сівозміни з чистим паром і кукурудзою на силос.