Наукові основи формування органічних агроекосистем у Лівобережному Лісостепу

Abstract

Мета — оцінити агроресурсний потенціал Лівобережного Лісостепу та вста новити тенденції змін основних параметрів родючості чорнозему типового в системі органічного землеробства. Методи — загальнонаукові та спе ціальні: довготривалий польовий — для визначення кількісних показників і аналітичний. Результати. Проаналізовано результати 20-річних польових досліджень і особливості функціонування органічних агроекосистем, оціне но агроресурсний потенціал Східного Лісостепу, тенденції формування гід ротермічного режиму. Проведено обґрунтування сівозмін для господарств різної спеціалізації. Розкрито закономірності впливу різних гідротермічних умов на динаміку властивостей ґрунту, проведено балансові дослідження особливостей кругообігу азоту, фосфору та калію. Здійснено пошук мате матичних зв’язків між урожайністю культур сівозмін та їх попередниками, кількістю опадів, температурою повітря, обсягом надходження в ґрунт не товарної частини врожаю і запасами в ньому основних елементів живлен ня. Установлено, що введення бобових культур в органічні агроекосистеми сприяє оптимізації агрофізичних показників родючості чорнозему типо вого та балансу поживних речовин у ньому, що створює сприятливі умови для розвитку рослин. Визначено продуктивність сівозмін. Найбільшою вона була в сівозмінах із бобовими попередниками пшениці озимої: соєю, горо хом, сочевицею та вико-вівсяною сумішкою, за умов використання на третій рік ротації буряків цукрових. Вихід кормопротеїнових одиниць у цих варіан тах становив 3,78; 3,75; 3,72 і 3,71 т/га. За умов розміщення гречки на 3-му полі короткоротаційних сівозмін виявлено зниження їхньої продуктивності в 1,4 раза. Висновки. Вирощування бобових культур в органічних агроекоси стемах сприяє покращенню агрофізичних показників родючості чорнозему типового. Саме сівозміни з цими культурами забезпечили найвищу продук тивність. Опрацювання корелятивних зв’язків між гідротермічними умовами та врожайністю культур у сівозмінах дає змогу ефективно використовувати природний потенціал в органічних агроекосистемах.